ПОНЯТТЯ В КУРСІ МОВИ – - Авторські навчальні програми складова програмно-методичного забезпечення освітнього процесу...



^ ПОНЯТТЯ В КУРСІ МОВИ – логічно оформлена думка про предмет або явище із зазначенням його суттєвих ознак. Засвоєння понять певної науки складають основу його вивчення. У процесі формування в учнів понять виділяють такі етапи:

  1. накопичення виділених у процесі мовного спостереження основних ознак явища та їх первісне узагальнення;

  2. визначення поняття із введенням відповідного терміну або підведення нового поняття під уже відоме родове поняття з визначенням важливих відмінних ознак;

  3. поглиблення поняття, тобто визначення нових, раніше невідомих його ознак.


^ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОМИЛОК - досягнення автоматизації мовних умінь (вироблення правописних навичок) на основі багаторазового закріплення знань орфографії та граматики. Порядок попередження помилок такий: 1) розподіл уваги в процесі письма між сприйняттям змісту і контролем за формою записуваного; 2) формування навичок випереджувальної перевірки: визначення слів із «важкими» орфограмами та речень із «важкими» пунктограмами ще до їх написання; 3) формування навичок орфографічного та пунктуаційного коментування, а також самоперевірки записуваного у темпі письма; 4) вироблення і тренування орфографічної пильності; 5) тренування у доборі слів із певними орфограмами та речень із певними пунктограмами; 6) вироблення звички користування словниками та довідниками.


^ ПОШУКОВІ (ЕВРИСТИЧНІ) МЕТОДИ НАВЧАННЯ – методи, які забезпечують максимальну пізнавальну активність учнів, що спирається на розвинутий пізнавальний інтерес. Відповідно до типології І.Я.Лернера і М.М.Сказкіна, до цієї групи належать такі методи: частково-пошуковий, метод проблемного навчання та дослідницький. До застосування названих методів схильні сучасні інноваційні методики. Пошукова діяльність учнів є перехідною ланкою до творчості.


^ ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МЕТОД – метод залучення учнів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ діяльності, роблять висновки, пізнають закономірності.


^ ПРАВИЛА МОВНІ 1. Положення, що виражають певну закономірність мови у граматиці, фонетиці, словотворі тощо. 2. Припис, інструкція для виконання певної дії, перелік послідовності операцій, з яких ця дія складається у орфографії, орфоепії, каліграфії тощо.


^ ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ – один із типів розвивального навчання, навчально-виховна система (інколи визначається як метод навчання), суттю якої є пошукова діяльність учнів, яка починається з формулювання проблемних запитань (саме вони допомагають учням визначити суть проблемного завдання; у проблемному запитанні завжди є прихована суперечність) і створення проблемних ситуацій (ситуацій, що породжують задачу, розв’язання якої спонукає школярів до активного мислення, для вирішення якої необхідно знайти й застосувати нові знання чи способи дій). Такі проблемні завдання бувають закладені у навчальних програмах, підручниках і проблемному викладі знань учителем, а також виникають у самостійній роботі учнів. Проблемна ситуація – не просто складна ситуація, що виникає внаслідок недостатнього рівня знань учнів; вона передбачає зацікавленість школярів, виникнення в них потреби у її розв’язанні і обов’язково творчого внеску. У процесі розв’язання проблеми школярі засвоюють досвід творчої діяльності. Проте рівень знань, умінь і навичок учнів повинен бути достатнім, щоб почати пошук способу виконання проблемного завдання. Розв’язання проблемного завдання має бути обґрунтоване, підтверджене доказами. Істотною ознакою проблемного навчання є зближення психології мислення людини з психологією навчання.

Література. Заболотний О. Розвиток навчально-пізнавальної активності учнів: проблемні ситуації // «Дивослово». – 2004, № 12. – С. 27 – 29.


^ ПРОБЛЕМНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ - методи засвоєння нових знань, за умови застосування яких учень бере участь у виробленні нового змісту знань (розв’язанні проблеми). Передбачають високу мотивацію учасників навчального процесу, можливості реалізації атмосфери діалогу й співробітництва.


^ ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНА - затверджений Міністерством освіти і науки документ, що визначає зміст і обсяг предмета, коло знань і вмінь, що мають бути обов’язково засвоєні учнями кожного класу. Укладаються відповідно до вимог Державного стандарту та Концепції навчання предмета. Існують програми різних рівнів: для загальноосвітніх навчальних закладів, для профільних класів, для класів з поглибленим вивченням предмета, факультативних курсів, а також «авторські» програми. На основі програм укладають підручники, навчальні комплекти та інші допоміжні навчальні матеріали.


^ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДИСКОМФОРТ - відчуття людиною тривожності через неспроможність пристосуватися до нових умов, депресію, несприйняття цінностей співрозмовників тощо.


^ РЕФЛЕКСІЯ – у філософії – роздум та самоспостереження, аналіз власних дій та міркувань, самозаглиблення, «повернення» свідомості на себе. У психології – процес самопізнання суб’єктом внутрішніх психічних актів та станів. У соціальній психології – не лише знання й розуміння себе самого, а й осмислення оцінювання себе іншими індивідами.


РЕЦИПІЄНТ - той, хто сприймає мовлення (на відміну від продуцента, який його творить).


^ РИТОРИКА – наука про способи переконання, ефективні форми впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей; красномовство. Як наука Р. склалась у Давній Греції. В Україні поширюється з кінця ХVІ ст..


^ РІВНІ НОВИЗНИ – ступені нового у педагогічних нововведеннях: абсолютна новизна (принципова новація, підтверджена відсутністю аналогів); локально-абсолютна новизна (використання в нових умовах новації, уже використовуваної на інших об’єктах); умовна новизна (незвичне поєднання раніше відомих елементів); нормативна новизна (оригінальність новації, що визначається її відмінністю від тих, які є нормою); суб’єктивна новизна (об’єкт є новим лише для певного суб’єкта).


^ РОЗДАВАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ – завдання і вправи на окремих картках для індивідуального виконання учнями. Сприяють розвитку самостійності. Використовуються для закріплення, повторення, узагальнення вивченого, а також як засіб перевірки рівня здобутих знань і набутих умінь і навичок.


^ СИТУАТИВНІ ВПРАВИ – вправи, які штучно моделюють в умовах шкільного навчання певні (бажано актуальні та максимально наближені до природних) ситуації спілкування, чим породжують необхідність створення учнями висловлювань діалогічного або монологічного характеру. Близькі до рольової гри: за завдання учителя кожен з учнів ототожнює себе з мовцем, який, потрапивши у конкретну ситуацію спілкування, виконує певну соціальну роль (школяра, його батька, учителя, лікаря, продавця і под.)


^ СЛОВНИКОВА РОБОТА В ШКОЛІ - галузь методики навчання мови, що охоплює засвоєння учнями нових слів та їхніх значень, відтінків значень, багатозначності й переносних значень слів, засвоєння синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, емоційно-експресивних забарвлень слів, сфер їхнього вживання. Мета словникової роботи - збагачення, уточнення й активізація словника учнів, а також удосконалення мовлення (усунення з активного словника діалектних слів, вульгаризмів). Проводиться здебільшого на практичному рівні, із використанням словників.


^ СЛОВНИКОВО-ОРФОГРАФІЧНА РОБОТА В ШКОЛІ – вивчення правопису важких для написання, рідковживаних або таких, що не перевіряються правилами, слів (запам’ятовування їхнього буквеного складу, звуко-буквений аналіз, запис, уведення до речень або текстів, перевірка їхнього написання за словниками, складання таблиць тощо).


СПІЛКУВАННЯ - соціальна форма взаємодії між людьми, опосередкована обміном думками, почуттями, ідеями, переживаннями. С. ділове – спілкування людей як виконавців соціальних (професійних) ролей, функціонально заданих програм і дій. С. неофіційне – спілкування, головними чинником якого є не соціальна роль, а особистісні якості, коло інтересів, почуттів, індивідуальність людини.


^ СТАНДАРТ ОСВІТИ – документ, спрямований на досягнення оптимального ступеня упорядкування у сфері освіти. Розробляється та затверджується державним органом. Установлює загальні принципи, правила, вимоги або характеристики стосовно змісту освіти.


^ СТИЛЬ ВИКЛАДАННЯ розрізняють відповідно до ступеня орієнтації вчителя на підхід до явищ, що вивчаються, та врахування ним індивідуальних особливостей учнів, а саме: репродуктивний (спрямований на передавання знань, навчальної інформації); адаптивний (скерований на передавання інформації з урахуванням середнього рівня знань усіх учнів); локально-моделюючий (орієнтований на передавання знань у певній конкретній галузі без урахування інших уявлень про дійсність); системно-моделюючий (спрямований на формування моделі світу, на розвиток в цілому, знання подаються у взаємозв’язках із знаннями з інших галузей).


^ СТИЛЬ СПІЛКУВАННЯ – стійка модель комунікативної поведінки, опосередкована індивідуальними особливостями (психотипом) мовця та характером його діяльності.


^ ТЕМБР (від франц. timbre) – забарвлення звука, що дає можливість розрізнити звуки однієї висоти у звучанні голосів.


ТЕМП мовлення, читання (від лат. tempus – час) – швидкість вимовляння/читання; у школі вимірюється кількістю слів за хвилину.


ТЕСТ - завдання стандартної форми, виконання якого дає можливість виявити рівень сформованості знань, умінь, навичок.



^ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ























Відкритого типу




Закритого типу






















На доповнення







З альтернатив-

ними відповідями







На утворення логічних пар

(установлення відповідності)






















Вільного викладу







З багатовибір- ковими

Відповідями







Установлення послідовності


^ ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ – набір процедур, які поновлюють професійну діяльність учителя і гарантують кінцевий запланований результат. На відміну від методики, технологія не допускає варіативності, з неї не можна вилучити якийсь елемент. Необхідним для технологічного навчання є постійний зворотний зв’язок, внесення виправлення та змін у подальшу діяльність. Технологія – це комплекс, який складається з 1) планування результатів; 2) засобів оцінки для корекції та вибору оптимальних для конкретної ситуації методів і прийомів навчання; 3) набору моделей навчання, розроблених вчителем на цій основі.

Література. Пометун О.І, Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.: Наук.-метод. посіб.- К.: Видавництво А.С.К., 2004.

Токмань Ганна. Сучасні навчальні технології та методи викладання. Інноваційні технології: модульно-розвивальна система навчання // Дивослово, 2002. - № 11.


^ ФАКУЛЬТАТИВНІ ЗАНЯТТЯ - форма поглибленого вивчення предмета за вибором учнів, засіб розвитку пізнавальних інтересів школярів, їхніх здібностей, професійної орієнтації. Завдання факультативних занять: розвиток інтересу до знань обраної наукової галузі, опанування знань, умінь, практичних навичок науково пошукової роботи (опрацювання першоджерел, систематизації здобутих знань, реферування, підготовки й виголошення учнівських наукових повідомлень і под.). Поширеними методами та прийомами у проведенні факультативних занять є лекція, робота з навчальною книжкою (самостійне опрацювання наукових статей, робота зі словниками й довідниками), самостійний аналіз матеріалу, підготовка наукових повідомлень (учнівських доповідей), їхнє обговорення.


^ ЯКІСТЬ ОСВІТИ – інтегральна характеристика навчального процесу та його результатів, що виражає ступінь їхньої відповідності поширених у суспільстві уявленням про те, яким має бути цей процес і якій меті він повинен слугувати. Якість сучасної освіти визначають за такими факторами: а) зміст, що включає кращі досягнення духовної культури та досвіду в певній сфері діяльності; б) високий рівень компетентності викладацького складу; в) інноваційні освітні технології та відповідна їм матеріально-технічна забезпеченість; г) гуманістична направленість; д) забезпечення потребу в знаннях, уміннях, розумінні.

Література. Якісна освіта – запорука самореалізації особистості: Наук. видання/ За заг. Ред.. С.М.Ніколаєнка, В.В.Тесленка. – К.: Пед.преса, 2007. Якісна освіта - запорука самореалізації особистості: тези доповіді Міністра освіти і науки України С.Ніколаєнка на Підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2007 року // Освіта України, 10 серпня 2007 р.
8183553830239732.html
8183652788289920.html
8183736342687776.html
8183853897997602.html
8183994665458269.html